Національна асоціація адвокатів України (НААУ) висловила підтримку ідеї вдосконалення законодавства щодо процедури заміщення приватного виконавця, зокрема через проєкт Закону № 13499, але звертає увагу на низку недоліків, які слід виправити перед ухваленням документа.

В чинному законі «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що коли приватний виконавець зупиняє чи припиняє свою діяльність, він має самостійно забезпечити передачу справ іншому виконавцю. Якщо стягувач (той, кому мають виконати рішення) не погодиться — виконавець повертає виконавчий документ стягувачу або передає його державній виконавчій службі чи іншому приватному виконавцю.

Проєкт змін передбачає, що у разі отримання наказу Мін’юсту про зупинення діяльності приватний виконавець повинен протягом 10 робочих днів укласти договір про заміщення з іншим приватним виконавцем і надати копію цього договору у Міністерство юстиції. Якщо цього не буде виконано — новий приватний виконавець обиратиметься Мін’юстом на підставі пропозиції Ради приватних виконавців України. Якщо й Рада не надасть такої пропозиції протягом 10 днів — Мін’юст сам призначатиме нового виконавця.

Комітет НААУ з питань примусового виконання рішень після правового аналізу проекту звернув увагу на те, що в запропонованому законі немає чітких строків для прийняття рішення Мін’юстом або Ради виконавців. А це може призвести до затримок в обігу виконавчих проваджень, що буде несприятливо для стягувачів і осіб, чия справа перебуває в виконанні.

НААУ уже передала свої зауваження і пропозиції до Комітету Верховної Ради з питань правової політики і закликає депутатів доповнити частину 5 статті 42 граничними строками, щоб уникнути правової невизначеності.

Таким чином, суть звернення: важливо, щоб законодавці максимально конкретизували строки й процедури заміщення приватних виконавців, аби не створювати «вузькі місця» в системі виконання судових рішень та забезпечити безперервність юрисдикційних процесів.