Як працюють правила міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту та що вони означають для захисту людей і юридичної практики — про це розповідали адвокатам під час онлайн-тренінгу на тему «Міжнародне гуманітарне право. Правові межі війни».

Захід організовано Дніпропетровськими регіональними представниками Молодіжного Комітету НААУ - UNBA NextGen Алевтиною Башкєєвою, Анною Цуркан та Юлією Протопоп спільно з Товариством Червоного Хреста України.

Провідний фахівець Товариства Світлана Побережник окреслила базові рамки міжнародного гуманітарного права: коли воно застосовується, кого зобов’язує, які джерела формують правила «права війни», а також як МГП співвідноситься з міжнародним правом захисту прав людини. Окремо вона пояснила місце та функції Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця у системі гуманітарного захисту під час збройних конфліктів.

Зокрема лекторка розглянула емблему Червоного Хреста як інструмент МГП і практичний маркер захисту. Вона пояснила різницю між захисним використанням емблеми, коли позначення має вказувати на медичний або духовний персонал, медичні формування чи санітарний транспорт і тим самим сигналізувати про їхній спеціальний статус за правилами війни, та розпізнавальним використанням, коли емблема позначає належність осіб або об’єктів до міжнародного руху.

У цьому контексті С.Побережник звернула увагу, що право на застосування емблеми для захисту є строго регламентованим і в мирний час, і в період збройного конфлікту. На прикладі норм Женевських конвенцій і Закону «Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні» вона показала, хто саме і за яких умов може використовувати емблему як засіб правового захисту, зокрема в діяльності медичних служб і персоналу, а також у випадках залучення медичних формувань і транспорту національного товариства з дозволу та під контролем компетентної влади. Окремо йшлося про те, що охороняється не лише знак, а й назви «Червоний Хрест» і «Женевський Хрест», які не можуть застосовуватися довільно.

Практичним аспектам застосування МГП у сучасному конфлікті присвятив виступ волонтер Товариства Юрій Бондарчук. Він пояснив, як працює правовий режим окупації, які обов’язки має держава-окупант щодо цивільного населення, життєзабезпечення та медичної сфери, а також окреслив загальні підходи до розрізнення статусів осіб у МГП і до визначення об’єктів, які підлягають особливому захисту.

Зокрема він розглянув питання прямої участі цивільних у воєнних діях і пов’язані з цим юридичні наслідки. Йшлося про те, що цивільні особи користуються захистом від нападів, однак у разі безпосередньої участі у воєнних діях можуть втрачати цей захист на час такої участі. Лектор зосередився на відмежуванні прямої участі (саботаж, зведення барикад, взяття в полон, втручання в роботу компʼютерів) від дій, які можуть означати загальну підтримку воєнних зусиль, але самі по собі не становлять безпосереднього завдання шкоди супротивнику (фінансова підтримка, приготування їжі, робота на виробництві).